Борщівник сибірський
| Назва українською | Борщівник сибірський |
| Назва латинською | Heracleum cibiricum L. |
| Тип | Вищі рослини |
| Вид ресурсу | Відновлювальні |
| Ареал розповсюдження | По всій території області, на узліссях, чагарниках, лучних степах, вздовж доріг |
| Клас | Покритонасінні |
| Родина | Селерові (зонтичні) |
| Сімейство | Губоцвітні |
| Біологічна форма | Трава |
| Вікова форма | Багаторічні |
| Форма органу | Корінь – товстий, веретеновидний, розгалужений, зовні – жовтий, усередині – білий. Стебло – прямостояче, порожнисте, ребристе, угорі – голе, розгалужене, 50-150 см заввишки. Листки – перисторозсічені, тричірозсічені або роздільні, з 3-7 великими широяйцевидними сегментами, нижні – довгочерешкові, верхні – майже сидячі, зі здутими піхвами. Квітки – зеленаво-жовті в складних зонтиках. Плід – двосім’янка. Цвіте у червні - серпні. |
| Сировина, що використовується | Корінь, листя заготовлене під час цвітіння |
| Біологічно активні речовини | Ефірна олія, фурокумарини, кумарини, глютамін, аргінін, галатон і аробан. У 100 г свіжого листя міститься 12,6 мг заліза, 0,58 мг нікелю, 1,2 міді, 2,8 мг бору, 2,6 мг марганцю, 1,9 мг титану. |
| Форма використання | Настій або відвар коренів; водний або спиртовий настій листя. Молоде листя вживається як харчовий, салатний продукт. |
| Групи захворювань, при яких використовуються | Як спазмолітичний засіб, при порушенні травлення, проносах, дизентирії, катарі шлунка і кишечника. Зовнішньо при корості, захворюваннях шкіри, пухлинах, ревматичних болях та істерії. |
| Строки збору виду | Корені – восени (серпень-вересень), листя – під час цвітіння |
| Медопродуктивність | 250 кг/га |
Всі визначення | Всі рослини
