|
|
| Назва українською |
Оман високий |
| Назва латинською |
Inula helenium |
| Тип |
Вищі рослини |
| Вид ресурсу |
Відновлювальні |
| Ареал розповсюдження |
Зустрічається невеликими групами в південній Європі ( Італія, Албанія, Хорватія, Греція, Чорногорія, Болгарія, Україна, південно – західна Росія), західна і середня Азія. Віддає перевагу вологим місцям, заплавам річок, лісовим лукам. Рослина тіньовитривала.
|
| Клас |
Покритонасінні |
| Родина |
Айстрові (складноцвіті) |
| Сімейство |
Складноцвітні |
| Біологічна форма |
Трава |
| Вікова форма |
Багаторічні |
| Форма органу |
Багаторічна велика трав'яна рослина родини складноцвітих.
Кореневище- багатоголовкове, товсте, м'ясисте, зовні сіро-буре, всередині білувате з довгими товстими коренями, що від нього від¬ходять.
Стебла - прямі, борознисті, волохаті, коротко гіллясте, заввишки —1 - 2.5м. Листки - чергові, великі, овально-довгасті, зверху жор¬стко-волосисті, темно-зелені, знизу сіро-зеленуваті, м'яко-повстяні.
Квітки - золотаво-жовті, зібрані у великі котики, крайові квітки язичкові, а серединні — трубчасті з чуб¬ком. Тичинок - 5 , маточка - 1, з одним стовпчиком з дволопатевою приймочкою і нижньою зав’яззю.
Плід – лінійно – довгасто чотиригранна сімянка з чубком однорядних бруднувато – білих зазубрених волосків, в 2 рази довших за сімянку. |
| Сировина, що використовується |
кореневище оману |
| Біологічно активні речовини |
|
| Форма використання |
лікарська, медоносна рослина, ефіроолійна, харчова, фарбувальна, декоративна рослина. |
| Групи захворювань, при яких використовуються |
як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів, сечо-, жовчо-, глистогінний і жовчотворний засіб |
| Строки збору виду |
осінь (жовтень) та весна (квітень – травень |
| Медопродуктивність |
- |
