|
|
| Назва українською |
Льон звичайний |
| Назва латинською |
Linum usitatissimum |
| Тип |
|
| Вид ресурсу |
Відновлювальні |
| Ареал розповсюдження |
По степових схилах, на узліссях, по всій території області |
| Клас |
Покритонасінні |
| Родина |
Льонові |
| Сімейство |
|
| Біологічна форма |
|
| Вікова форма |
Однорічні |
| Форма органу |
Стебло – пряме, циліндричне, вгорі розгалужене, 70-100 см заввишки. Листки – чергові, сидячі, вузько ланцетні, по краю гладенькі. Квітки – правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в розлогі щитковидні суцвіття; пелюстки – голубі з темно синіми прожилками, на верхівці цілокраї або трохи зарубчасті. Плід – коробочка. Цвіте – червень-серпень. Плоди достигають у серпні, вересні |
| Сировина, що використовується |
Насіння (строк придатності 3 роки), трава рослини |
| Біологічно активні речовини |
|
| Форма використання |
Водні настої трави, слиз насіння льону. Зовнішньо - суміш олії льону та вапняної води для лікування опіків |
| Групи захворювань, при яких використовуються |
При запаленнях слизової оболонки дихальних шляхів, травного каналу, органів сечовиділення, при загостренні виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, при харчовому отруєнні, у випадку запорів. Лляну олію використовують при спастичних запорах, дизентерії, геморої, жовчокам’яній і ниркокам’яній хворобах, при порушеннях жирового обміну та атеросклерозах. Водний настій використовується як сечогінний засіб при захворюванні нирок та сечового міхура. Свіжопотовчене насіння використовується для лікування фурункулів |
| Строки збору виду |
Серпень-вересень |
| Медопродуктивність |
- |
