|
|
| Назва українською |
Оман британський |
| Назва латинською |
Inula britannica L. |
| Тип |
Вищі рослини |
| Вид ресурсу |
Відновлювальні |
| Ареал розповсюдження |
По всій території області. |
| Клас |
Покритонасінні |
| Родина |
Айстрові (складноцвіті) |
| Сімейство |
|
| Біологічна форма |
Трава |
| Вікова форма |
Багаторічні |
| Форма органу |
Має тонке косо повзуче кореневище.
Стебла висхідні або прямосстоячі, густо облистнені, 15-18 см заввишки, вгорі розгалуджені й під кошикоами білоповстисті, внизу розсіяном'якоопушені.
Листки чергові, цілісні, видовжено- або широколанцетні, коротко загострені, по краю дрібнозубчасті, рідшецілокраї, зверху голі або розсіяноволосисті, зподу густіше вкриті прилеглими довгими тонкимибілими волосками і, крім того, дрібними жовтими залозками; нижні - до основи поступово звужені в крилаті черешки, серединні і верхні - сидячі, напівстеблообгортні, нерідко з вушками.
Квітки блідо-жовті, зібрані в невеликі (2,5-3 см у діаметрі) кошики, що утворюють на верхівці стебла нещильне щитковидне суцвіття; крайові язичкові квітки - жіночі, голі, гладенькі, на верхівці - тризубчасті, серединні - двостатеві, трубчасті.
Плід - сім'янка. Цвіте у червні - вересні. |
| Сировина, що використовується |
Кореневище з корінням, заготовлене восени; і листя. |
| Біологічно активні речовини |
Інулін (30-40 %), алкалоїди, ефірна олія (до 3%), до складу якої входять алантолактин, ізоалантолактин. Листя містить ефірну олію, флавоноїди, каротин, дубильні речовини, британін, та інші сесквітепенові лактони і аскорбінову кислоту (до 45 мг). |
| Форма використання |
Галенові препарати, відвар кореневищ і коренів, спиртові настойки (на спирті або червоному вині); зовнішньо – мазі, компреси. |
| Групи захворювань, при яких використовуються |
При скрофульозі, ревматизмі, радикуліті, від кашлю, як спазмалітичний засію при шлунково-кишкових захворюваннях, при гастралгії, коліках і проносах, як послаблюючий засіб при геморої, як відхаркувальний і сечогінний засіб. Зовнішньо – як антибактеріальний і в’яжучий засіб, при гнійних ранах, виразках, лишаях; при хворобах горла – бронхітах, трахеїтах, катарах верхній дихальних шляхів, при туберкульозі. Мазі використовують при корості, екземах, нейродермітах. |
| Строки збору виду |
Кореневища – восени, листя – під час цвітіння. |
| Медопродуктивність |
Слабкий літній медонос |
